Історія Маркетри, як декоративного мистецтва


Вважається, що мистецтво дерев’яної мозаїки народилося ще в античну добу. У предметах, знайдених у гробницях єгипетських фараонів, ми можемо бачити приклади використання вставок із кедра та чорного дерева. Як далі розвивалося майстерність нам уявити складно, але вже в епоху Відродження мистецтво інтарсії (інкрустації) набуває розмаху та популярності. Є відомості, що лише у Флоренції у 15 столітті одночасно працюють 80 майстерень. Мозаїкою прикрашають церковне начиння та дорогі меблі. Крім дерева застосовуються слонова кістка, метали, перламутр. В основному зображуються рослинні чи геометричні орнаменти. З Італії інтарсія перебралася до Франції, Німеччини та інших країн Центральної Європи. З розвитком майстерності ускладнюються сюжети. Як сюжети використовуються міські пейзажі, історичні події.

Однак становлення маркетрі, як окремого виду декоративно-ужиткового мистецтва, стало можливим тільки в 16 столітті з винаходом верстата для виробництва пиляного шпону – тонких листів дерева. Складний і вкрай трудомісткий процес інтарсії – врізання деталей у масив дерева стає набагато продуктивнішим. З окремих шматочків шпону майстри почали збирати готове зображення (набір) та наклеювати на основу. Збільшується і ряд порід деревини, що застосовуються за рахунок освоєння флори країн Сходу, Африки та Америки. Можливості художнього відображення стрімко зросли і маркетрі починає завойовувати цивілізований світ. Дерев’яна мозаїка широко застосовується для прикраси елітарних інтер’єрів та меблів.

В середині 18 століття робота в техніці маркетрі стала одним із головних критеріїв у визначенні майстерності червонодеревників. Кожна національна школа мала «своє обличчя» і провідних фахівців у цій галузі, таких як Джузеппе Маджоліні в Італії, батько та син Рентгени у Німеччині, Джон Ліннелл, Томас Чіппендейл, Вільям Інс та Джон Мейхью в Англії. Найбільша школа утворилася у Франції, де працювали десятки найвідоміших меблярів — Андре-Шарль Буль, Антуан Гудро та Шарль Крессан, Жан-Франсуа Ебен та Анрі Різенер, Робер Годре та родина Ван Різенбург, Жан-Франсуа Леле та Рене Дюбю та багато інших.

Простежуючи еволюцію мистецтва маркетрі, можна побачити, як поступово з утилітарного, прикладного напрями виділяються твори, мають самостійне художнє значення, які набули властивості картини як форми образотворчого мистецтва. Все це дозволяє говорити про формування нового, самостійного виду образотворчого мистецтва – живопису маркетрі.

Інтерес до дерев’яної мозаїки не згасає і сьогодні, залишаючись елітним та вишуканим мистецтвом. Оформлення інтер’єрів роботами майстрів маркетрі характеризує аристократичний смак їхнього володаря. І цілком природно, що Marquetry знаходить свого шанувальника у сучасному світі. Оскільки робота в цій техніці через свою трудомісткість коштує недешево, найбільшого поширення маркетрі набув у країнах із високим рівнем життя. Велика кількість майстрів працює у США, є майстерні у Західній Європі та на Близькому Сході. Традиційно ця техніка широко застосовується в Індокитаї, але переважно для прикраси масових меблів.

Хоча існують цілі спільноти маркетологів-ентузіастів у США, Великій Британії, Австралії та Японії, визнаних майстрів можна перерахувати на пальцях.